5 листопада Британці Святкують Guy Fawkes' Day
Це одне з унікальних свят Англії, що виникло із зовсім не святкової події. 5 листопада 1605 року група католиків спробувала підірвати будівлю парламенту разом з урядом, королем Джеймсом І, королевою та їхнім сином.
Змовники орендували підвал під будівлею парламенту, і за кілька днів до відкриття парламенту Гай Фоукс (Guy Fawkes) сховав у підвалі двадцять бочок з порохом. Але один із змовників попередив свого родича, лорда Монтігла, щоб той не приходив до парламенту 5 листопада. Згаданий лорд, у свою чергу, попередив владу, яка і схопила Гая на місці злочину. Всі решта конспіраторів або загинули, намагаючись втікти, або були страчені. Так що 5 листопада залишився днем спогадів про цю подію.
За кілька днів до свята діти роблять опудало Гая у натуральну величину зі старого одягу, набитого соломою і газетами, і носять це опудало вулицями, вигукуючи 'Pennies for the Guy', і заробляючи гроші. Ввечері 5 листопада люди роблять великі багаття, на яких спалюють опудала, запускають феєрверки і навіть печуть картоплю. Це свято вважається дуже веселим, незважаючи на те, що через "запал" святкування у цей день трапляється багато пожеж.
14th, February -
St. Valentine's Day
Щорічне свято, яке припадає на 14 лютого. Назва походить від святого Валентина, якого згадує цього дня під час літургії Католицька церква.
Як День Святого Валентина відзначають у різних країнах
Валентинів день в Англії та Шотландії в старовину супроводжувався таким звичаєм. Молоді люди клали до мішечка відповідну їхньому числу кількість квитків, з позначеними на них іменами молодих дівчат; потім кожен виймав один такий квиток. Дівчина, ім'я котрої діставалось таким чином молодій людині, ставала на наступний рік його «Валентиною», а він — її «Валентином». Це передбачало на цілий рік відносини між молодими людьми, подібні до тих, що, за описом середньовічних романів, були між лицарем та його «дамою серця» (скрізь супроводжував її, складав їй сонети, грав на лютні тощо). Про цей звичай згадує у своїй знаменитій пісні шекспірівська Офелія. Ймовірно, він є ще дохристиянського походження. Ще донині Валентинів день в Шотландії та Англії дає молоді привід для різноманітних жартів та розваг.[3]
В Англії існувало повір'я, за яким перший чоловік, що його зустрічала дівчина 14 лютого, повинен був стати її Валентином — хотілося їй того чи ні. Але дівчата знайшли вихід із ситуації: цього дня вони гуляли з зав'язаними очима.
Італійці у День Святого Валентина вважають своїм обов'язком дарувати коханим солодощі. В Італії цей день так і називають — «солодкий».
Поляки цього дня відвідують Познань. Там, за повір'ям, лежать мощі Святого Валентина, а над головним престолом висить його чудодійна ікона. Поляки вірять, що проща до неї допомагає в любовних справах.
Німці вважають Валентина покровителем психічно хворих, прикрашають цього дня всі лікарні червоними стрічками, а в каплицях проводять спеціальне Богослужіння.
В Японії на День св. Валентина жінки і дівчата дарують чоловікам і хлопцям солодощі, переважно шоколад. Хоча це «свято закоханих» подарунки отримують не лише коханці, але й начальники чоловічої статі від підлеглих статі жіночої. Загалом, святкування не відрізняється від аналогічних у Європі чи Америці. День св. Валентина особливо поширений серед молоді. Літнє покоління сприймає його як чудернацьку примху «погано вихованого дітей та онуків» або як шкідливий імпортований звичай Західної цивілізації.
Останніми роками День Святого Валентина набув і політичного звучання. Він був заборонений у Саудівській Аравії та Ірані. 2004 року радикальна група індуїстів «Шив Сена» демонстративно спалювала «валентинки» в Мумбаї.
